СИЛИ, ЯКІ ГАЛЬМУЮТЬ РОЗВИТОК ВИДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ

(З доповіді голови правління Спілки буровиків України, чл.-кор. АТН України Вдовиченка А. І.
на Полтавській міжрегіональній науково-практичній конференції, 15.02.2012 р.)

Лист до Азарова

Надра – це той об’єкт, предмет користування якого, найбільше об’єднує всіх у суспільній діяльності. Буровики є першопрохідці у надрах, вся їх діяльність пов’язана із ними, і тому проблеми в надрокористуванні для них є найбільш актуальними.

На превеликий подив, суспільство в цілому, як влада так і громадськість, не приділяють належної уваги пріоритетному розвитку видобувним галузям, особливо нафтогазовій, де доля бурових робіт найбільша, незважаючи на те, що ці види діяльності є головними складовими економічного процвітання та незалежності України.

В Україні на сьогодні склалися сприятливі об’єктивні умови для зростання самими високими темпами власного нафтогазовидобутку, проте гальмування цього процесу здійснюється шаленим тиском на владу сил, зацікавлених в імпорті енергоресурсів, про що відкрито заявляють представники влади, підтверджуючи тим свою неспроможність їм протистояти.

«Деструктивними силами ведеться кампанія з недопущення використання шельфу Чорного моря для видобутку вуглеводнів. Тобто, ведеться кампанія, щоб залишити Україну енергетично залежною», – сказав Вадим Чупрун, заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» газеті «Економічна правда» 25.01.2012.

З моменту його гучної заяви минуло не мало часу. Де реакція на це уряду, президента, парламенту. В кінці кінців, чому не зчиняють відповідний галас засоби масової інформації, як вони це вміють робити по самим нікчемним справам. Згадаємо, який піднебесний галас та вовче виття зчинили ЗМІ, а сердобольні парламентарі відчайдушно рвали на собі одіж, захищаючи ніби то ущемлену собачу гідність із-за обмеження використання знеболюючих при оперуванні псів. Більш важливого питання на той момент в парламенті не відшукали.

А тут страждають мільйони людей щодня і нікого це не хвилює.

Тепер згадаймо та порівняємо події річної давнини. Парламентські слухання «Про стан та перспективи видобутку вуглеводнів в Україні» 15 січня 2011 року. Прикладу більш млявого, незацікавленого, та байдужого обговорення важко навести. Опозиція та про владні депутати так захопились слуханням, що навіть язик проковтнули. Навіть черговим виступаючим не було підстав для словесної розминки. Проте факти, наведені доповідачами навіть сплячих повинні були розбудити.

Наведемо деякі із них:

Заст. міністра енергетики І.В. Кирюшин доповідає: «..Національною програмою передбачено до 2010 року обсяги пошуково-розвідувального буріння довести до 418 тис. м., а прирости запасів вуглеводнів- до 46.6 млн. у.п.». Про фактичні досягнення – ані слова, про причини та винних, тим паче – мовчок. А фактичне виконання склало всього 50 %: пошуково-розвідувальне буріння -217 тис. м, а прирости запасів -26,0 т.у.п. І причини та винні чітко проглядаються. Проте у депутатів, навіть у самих прискіпливих, ніяких запитань не виникло.

Ще цитата: «У 2010 році «Нафтогаз» за геологорозвідувальні роботи до бюджету сплатив 251 млн грн, а отримав на виконання цих робіт всього 63 млн, при ліміті 191 млн». Наяву доведений та оприлюднений факт нецільового використання державних коштів із заподіяною державі прямою шкодою в значних розмірах. З причин такого недофінансування в простої довгий час перебуває більшість бурових бригад ВАТ «Укрнафта», якими недобурено до плану більше 48 тис. м. За подібне сьогодні уже люди мотають чітко визначений строк. А тут не виникає навіть елементарної цікавісті.

Директор ЧВ УкрДГРІ, чл.-кор. НАНУ О. Ю. Лукін аргументовано довів депутатам можливість України в найближчі роки стати енергонезалежною за умови належної уваги влади до цієї проблеми, проте це у депутатів не викликало особливого захоплення.

Із виступу Горошкевича О.С., заст. гол. ком. з природокористування. На 2011-2020 рр. планується приростити біля 127 млрд. куб. газу (13 млрд на рік); нафти – 32,5 млн т. Необхідні витрати – 72 млрд грн. (7 млрд на рік), у т.ч. бюджетних 5,6 млрд (500 млн на рік, 8%).

Гордієнко С.В., секретар Комітету держбуду та місцевого самоврядування, заявив, що в Україні за останні 10 років ніколи не велась предметна розмова про розвиток економічного потенціалу країни та його провідних галузей.

А про ще може йти мова серед тих, головною функцією яких є вирішення зазначених питань. Це є публічною заявою-зізнанням про свою злочинну бездіяльність, яка повинна стати предметом уваги відповідних органів.

Той же пан Гордієнко задав 10 риторичних питань, вичерпну відповідь на більшість із яких, він сам повинен надати парламенту у своїй співдоповіді.

Поряд із тим необхідно віддати належне йому за деякі озвучені данні. Валові доходи нафтогазових підприємств у 2009 році збільшились на 1 млрд грн, а рентні платежі, в той же час, скоротились на 3 млрд.

Ось і одне із джерел фінансування. Тільки цього уже достатньо щоб довести обсяги пошуково-розвідувального буріння до необхідного рівня 400 тис м., відновивши на повну потужність діяльність всіх геологорозвідувальних підприємств, наукових установ, виробників обладнання та інших організацій і тим самим суттєво збільшити поповнення бюджету, пенсійного фонду та в цілому оживити всю економіку в країні. Для порівняння – дані, наведені в парламенті. «Чорноморнафтогазу» виділяють всього 8 млн грн бюджетних коштів на рік, при потребі 300 млн. Це – копійки порівняно із наведеними вище недоплатами у бюджет.

Але чому ці депутати-комуністи не наполягли на розгляду цих питань, не виступили в ЗМІ, не організували громадських обговорень. Причина, на наш погляд, криється у їхній імпортній «трубозалежності». В останні часи ця патологія українських діячів набуває масової епідемії, і поки що вакцини від неї українське суспільство не винайшло.

Найбільш зваженим на слуханнях був виступ заст. голови Полтавської адміністрації Б.П. Галушка, який підкреслив наскільки важливим для соціально-економічного розвитку регіону в цілому є фінансування геологорозвідувальних робіт і що форма власності ніяк не перешкоджає інвестиціям. Він особливо наголосив наскільки недосконалості законодавства стримують розвиток видобувних галузей та державні чиновники не поспішають навести там лад. Внесені конкретні пропозиції по розподілу платежів на користь територіальних громад.

Про що конкретно йшлося на слуханнях:

Джим Баун, президент «Венко Прикерченська»: «Розробка власних родовищ є для України економічною необхідністю, а не політичною грою; Чорне море може дуже легко стати другим Північним по видобутку нафти та газу; компанія «Венко» готова надати інвестиції в обсязі 3,6 млрд грн. на першочергові роботи по освоєнню шельфу, при умові здійснення необхідних реформ; всі реформи можно провести досить легко, але потрібно тільки одне – політична воля влади, без політичної волі нічого не відбуватиметься, не розроблятиметься та не видобуватиметься і Україна не досягне енергетичної незалежності, яка є ключовим моментом економічного успіху».

Патрик Ван Дале, компанія «Шелл» в Україні: «За оцінками Світового банку нафтогазовому комплексу України щорічно необхідні інвестиції в розмірі 12 млрд грн Для порівняння компанія «Шелл» інвестує у свої проекти з пошуку вуглеводнів 200 млрд грн, що додає щорічно 160 млн т.у.п. Для надання необхідних інвестицій потрібно тільки одне – створити в Україні сприятливий інвестиційний клімат».

Гончар М.М., керівник енергетичних програм Центру «Номос»: «Не потрібно винаходити українського велосипеда, є ряд міжнародних ініціатив, які забезпечують достатній рівень прозорості при умові їх імплементації в галузі. У 2002 році була проголошена «Ініціатива забезпечення прозорості видобувних галузей», яку прийняли 40 країн та підтримана такими кампаніями, як «Мобіл», «Шелл», «Шеврон» та іншими. Постановою КМУ від 30.09.09 №1098 Україна приєдналась до цієї ініціативи. Механізм практичної реалізації передбачає надання компаніями інформації про їхні платежі та розкриття інформації державою про надходження, оприлюднення результатів, регулярні публікації звітів. Це розглядається як антикорупційна ініціатива».

Пустоваров В.М., перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України»: «Процедура землевідведення складає по ВАТ «Укрнафта» в середньому 2,5 роки. Це досить неграмотний підхід. Держава повинна забезпечувати най скоріший доступ до ліцензійного об’єкту надрокористувача, який отримав спеціальний дозвіл, інакше це не зовсім зрозумілі процедури. Податки повинні носити стимулюючий характер. Не потрібно розробляти велосипед, а взяти приклад законодавства однієї із розвинутих країн- Канади, країни із схожими умовами з нафтогазовидобутку».

Гожик П.Ф., директор Інституту геологічних наук України, академік НАНУ: «У нас є великий резерв малих родовищ. Навіть Росія при своїх гігантських запасах приступила до їх активного освоєння. У нас їх багато. Вони можуть бути освоєні на місцевому рівні і це буде великий резерв в нарощенні видобутку, особливо газу. Потрібно активно впроваджувати спрямоване та горизонтальне буріння, що різко підвищить видобуток. Необхідно, щоб держава визнала нафтогалузь пріоритетною. Багато шуму навколо сланцевого газу. Це питання абсолютно не актуальне і його необхідно зняти на 10 років. В Америці, якби не було пільг по оподаткуванню, цей видобуток був би у них нерентабельним. Проблему необхідно спочатку добре вивчити, а потім вже визначати шляхи її оптимального вирішення».

«Треба зараз зосередитись на шахтному метані. Є хороші наробки, конкретні результати, за що деякі колективи уже отримали Державну премію. Прикерченський шельф, північний борт Дніпровсько-Донецької западини, треба всі сили кинути на їх освоєння. Газогідрати Чорного моря це також стратегічний резерв».

Дмитришин В.С., голова профспілки працівників нафтогазової промисловості: «Наявність кризи у нафтогазовій сфері є закономірним результатом непослідовної політики державного регулювання, яку по черзі демонстрували усі попередні уряди та законодавці. І, попри нічим не обмежені можливості нинішньої влади вирішити всі проблеми дозвільної системи, вони з цим не поспішають, а навпаки, всіляко провокують втручання прокуратури до призупиненні робіт, навіть в тих випадках, коли цим нікому не завдається ніякої шкоди. У всьому проглядається штучність надуманих проблем та вперте небажання влади всіх рівнів їх вирішувати. Бюрократична тяганина Мінприроди навколо продовження ліцензій граничить з економічним саботажем».

Стенограма Парламентських слухань (72 с. машинописного тексту) це джерело, з якого можна черпати оригінальні цитати українських діячів, якими ми можемо керуватись в нашій діяльності. Проте тільки ми, але не влада. У неї – інші поняття.

З моменту Парламентських слухань минуло більше року. Що змінилось. Чи стали ці життєво важливі питання предметом обговорення в уряді, у ЗМІ. Чи вийшла хотя би одна телепрограма на ці вкрай актуальні теми. Кисельови, Шустери, Пальчевські та надмірна численність подібних російських провідників української свободи не вважають за потрібне ворушить цю тему. Про все інше без обмежень. Дозволяється навіть інформаційний «безпредел», а це зась, тут все під контролем. Чи то журналістам така вказівка, чи може вони самі своїм питливим умом дійшли до цього, але у них на цю тему накладено страхітливе табу.

Характерний приклад. 20 січня 2011 року журнал «Деньги» зацікавився питаннями, які розглядались на Парламентських слуханнях, та звернувся до Спілки надати їм необхідну інформацію та коментарі. Спілка задовольнили їхню цікавість, проте висловили їм застережливий сумнів, щодо можливості оприлюднення всього цього, чим навіть торкнули їх журналістську гідність, яка їм в цьому випадку не допомогла. По нинішній час, як опублікованих матеріалів, так самих журналістів ми більше не бачили.

Незважаючи на всі перешкоди, Спілка буровиків України наполегливо, послідовно, терпеливо, компетентно, без зайвого галасу, розмірено та зважено здійснює свою статутну діяльність по захисту інтересів своїх членів, активно сприяє впровадженню сучасних технологій та підготовці високо кваліфікованих фахівців.

Спілці вдалось вийти в кінці кінців на Перший національний телеканал в програмі «Контрольна робота» із своїми проблемами. Ми ще раз переконались в тенденційності, упередженості, непрофесійності та продажності наших ЗМІ. Для них основне – дешева сенсація, а яка користь чи шкода від неї – це не має ніякого значення. Це надзвичайно велика біда для всіх.

Спілка звернулась до голови НТКУ Є. А. Бенкендорфа, з проханням організувати зустрічі та обговорення сучасних проблем дійсно глибинного буріння, яке дає можливість розкриття нових знань, підтвердження або відхилення глобальних наукових теорій та ідей, відкриття нових напрямків в науці та в цілому у розвитку людства. Відповіді не отримано. На їх думку більш глибоко сьогодні здатні «бурити» артисти, журналісти, фінансисти, політики та спортсмени. Тільки вони визнаються мислителями і тільки їм дозволено розкривати та обговорювати глибокі знання та наукові теорії. Тому на їхніх таких знаннях, теоріях та поняттях сьогодні розбудовуються нинішнє суспільство.

Ось чому в першу чергу все без обмежень надається розвитку безкінечних у видумках розважальних програм, спортивних перегонів та іншого подібного, яке не має ніякого відношення до культури, виховання та оздоровлення громадян.

Великі проблеми в надрокористуванні виникають у зв’язку із не чітко визначеним взаємовідношенням із екологією, вірніше, із насильством численних нічим не обґрунтованих екологічних обмежень, та різного роду надуманих формальних процедур, які не мають ніякого відношення до охорони та збереження навколишнього середовища.

Державні, відомчі і навіть громадські екологічні інституції уміло використовуються сьогодні як високо ефективний та добре замаскований інструмент політичного впливу, відстоювання корпоративних інтересів в недоброякісній конкуренції та в клановому суперництві, що сприяє розвитку корупції та хабарництва.

Тенденція, виділення екології, як окремої галузі тільки збільшує екологічне навантаження на навколишнє середовище, тому що витрачаються шалені кошти на її утримання та ще більші – на постійне доведення суспільству доцільність свого «безбідного» існування навіть там де це абсолютно не потрібно.

Найбільш досконалий механізм реалізації наведеного негативу – це екологічні експертизи, які інколи не варті навіть паперу, на якому вони витіювато викладаються.

Яскравий приклад – отримання дозволу на викиди від окремої «буржуйки», установленої у віддаленому кар’єрі чи в глухому лісі для обігріву взимку всього одного сторожа. Якщо розібратись по суті, то виникає справедливе питання: кому і яку конкретно шкоду нанесуть ці викиди. По нікчемності розмірів шкідливості, визначити їх, навіть глибокими дослідженнями най сучаснішими інструментальними методами, практично неможливо.

Проте, дуже просто підраховуються шалені збитки та шкода довкіллю від безглуздої дозвільної процедури, обліку, звітності та контролю. Вартість окремого проекту в декілька тисяч грн., його екологічна експертиза, розрахунок викидів, оформлення дозволу на викиди, щоквартальний розрахунок забруднення, сплата податку, встановлення обліку та статистична звітність, контроль та витрати пов’язані з ним. І це ще не повний перелік безтолково надуманих діянь цієї страхопудної і нікому не потрібної сфери діяльності. Витрати паперу, викиди від транспорту, що задіються на виконання цих робіт, втрати на відволікання кваліфікованих фахівців від суспільно-корисної діяльності, мабуть в сотні а інколи в тисячі разів перевищують розміри віртуальної шкоди довкіллю від викидів однієї «буржуйки».

Поряд із тим, індивідуальне пічне опалення приватних житлових будинків мабуть на декілька порядків перевищують обсяги викидів подібних виробничих, проте, там ніяких дозволів, податків та всякого іншого не потрібно.

Звісно, що ніхто не заперечує проти заходів по зменшенню забруднюючих викидів але процедура здійснення цих заходів повинна бути максимально та розумно спрощена. Розробка типових проектів із всіма передбаченими експертизами та розрахунками, вартість яких повинна бути розрахована по фактичних витратам. Податки на викиди повинні бути враховані в ціні палива і сплачують їх виробники палива, що спрощує облік, контроль та ставить у рівні умови всіх, незалежно від виду діяльності та форми власності. І спеціальний екологічного контроль кожного об’єкту автоматично відпадає. Ті, хто використовує недосконалі установки спалює більше палива, а відповідно більше сплачує податків за викиди. Менше палива, менше викидів, менше податків. Просто, доступно всім без спеціальної підготовки і головне дешево.

Ось чим, на наш погляд, повинна займатись екологія. Але самі вони цим займатись не будуть, тому, що це викликає сумніви в доцільності їх утримання. Влада також не зацікавлена в спонукати їх до цього. «Ворон ворону око не виклює».

Тому основний тягар по вирішенню цих проблем лягає на плечі об’єднань свідомих та компетентних фахівців: асоціацій, спілок та інших подібних.

Стосовно відкритого листа-звернення Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» до влади та громадськості, щодо українських кар’єрів нерудної сировини.

По суті, звісно, його запропоновано підтримати. Проте, необхідно визнати, що стиль викладення та форма звернення його мало ефективна, внаслідок перевантаження складними поясненнями, відступам, повторенням, архаїзмами та застарілими даним. За цим всім нагромадженням важко розуміється суть справи. Для обґрунтованого викладення суті достатньо всього однієї сторінки і нічого зайвого, тоді воно буде сприйматись до уваги та спрощується процедура контролю широким загалом їх виконання.

Сьогодні владі непотрібно щось довго пояснювати, розжовувати та витрачати на це час та ресурс. Це нам, так вважається, що вони в чомусь не зовсім обізнані та не володіють ситуацією на місцях і т.п. Там все прекрасно розуміють і всім володіють, і навіть більше ніж ми це собі уявляємо. Проте, вони уміють добре прикинутись невинними ягнятками. Тому такі звернення тільки їм на руку у відволіканні вирішення конкретних питань.

У зверненні не враховані останні важливі події про владного навмисного затягування вирішення окремих питань спрощення процедури в дозвільній системі.

Так, гарант Конституції в програмі економічного розвитку країни, а саме розділу «Поліпшення бізнес-клімату й залучення інвестицій» зазначив «…Потенціал підприємництва не може реалізуватися повною мірою в Україні через несприятливий бізнес-клімат, неефективну регуляторну систему, високий рівень корупції, відсутність ефективних механізмів із залучення інвестицій і захисту прав інвесторів..» Завдання для влади поставлено «…зменшення часових і грошових витрат при одержанні дозвільних документів...» Із цих гучних заяв видно, що гарант прекрасно знає, що відбувається, прилюдно словесно бичує та повчає «заблудших» чиновників самого високого рангу.

І тут же реальні його дії викладено в такій послідовності:

Азаров М. Я. на початку 2011 року подає у Верховну Раду погоджений та відпрацьований законопроект про спрощення процедури надання земельних ділянок для користування надрами.

Верховна Рада ретельно опрацьовує його в 10 комітетах, та приймає в липні 2011 року відповідний Закон.

Команда Президента його відхиляє та вносить свої пропозиції.

Верховна Рада 22 грудня 2011 року приймає Закон із врахуванням пропозицій Президента.

Команда Президента вдруге 10 січня 2012 року його відхиляє і Президент не підписує Закон України «Про внесення змін до статті 151 Земельного кодекс України, щодо спрощення процедури надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами». Все, кінець всім заявленим модернізаціям. Гарант їх породив, він і сам їх ліквідував.

Переломний рік, про який згадано в звернені, нікого не переламав і нічого корисного, крім ще більшої тяганини, не вніс а лише додав владі впевненості у своїй непохитності відстоювати в першу чергу корпоративні інтереси.

Постановою від № 615 від 30.05.2011 року Кабмін дещо спростив та одночасно й ускладнив ситуацію: Держгеонадра, відповідно до п.8 з усім «теплом» чиновника до підприємця і надр твердить: «Документи розглядаються тільки за умови їх комплексності. Документи, що не відповідають вимогам цього порядку, повертаються заявнику». Повертаються без консультації, без будь-якої ідеї сприяння платнику податків. пройти цей нескінченний і коштовний шлях.

Органи місцевого самоврядування доливають при цьому масла у вогонь. Приклад активний «парламент» Львівської області, який прийняв, у проекті власного регуляторного акту «Порядок розгляду обласною радою питань користування надрами на території Львівської області» запропонував суб’єктам господарської діяльності надавати ще більш об’ємний пакет документів, а ніж вимагає Кабмін своєю Постановою для таких центральних органів державної влади як Мінприроди та Держгеонадра. А ще вищими в цьому відношенні є сільрада, міськрада та райрада, яким теж потрібен всеохоплюючий пакет документів та на додачу: зобов’язання побудувати і школи, і дитсадки, і дороги і все сьогодні, й наперед.

Саме влада місцева та державна повинна готувати інвестиційні проекти, проводити аукціони, розвивати інфраструктуру, а потім, коли запрацюють підприємства, отримати: плату за надрокористування, плату за землю, податок на доходи працюючих, податок на прибуток підприємств, і лише тоді з’явиться можливість добровільних інвестиційних угод, витрат на рекультивацію тощо.

Спілка буровиків пропонує внести та відстоювати на всіх рівнях наступні пропозиції по спрощенню дозвільної системи:

1. З отриманням Спеціального дозволу на надрокористування, земельні ділянки, координати яких вказані дозволом, надаються користувачу без всяких погоджень, слухань та експертиз;

2. Спеціальні дозволи видаються на ділянки, які попередньо погодженні на місцях та у відповідних органах на всіх рівнях з наданими необхідними експертними висновками;

3. Процедуру попереднього погодження та експертних висновків здійснює державний орган, що видає Спеціальні дозволи.

4. Враховуючи високий сучасний рівень обробки інформації терміни проходження погоджень, слухань та експертиз повинні бути мінімально скорочені до 30 і, як виключення за певних обставин, може бути подовжено до 60 днів.

5. Відмова в погоджені повинна бути вичерпно обґрунтованою та надана в установлені терміни. Порушення цих вимог розглядається, як спонукання до корупційних дій та автоматично направляється у відповідні контролюючі органи для притягнення винних до відповідальності.

6. Органу, що видає Спецдозволи, встановлюються відповідні напруженні завдання по розвитку надрокористування та стимулюванню цієї діяльності, а фінансування його здійснюється за рахунок ставок відрахувань за надра тільки від ново введених об’єктів. Ставки відрахування від використання старих об’єктів направляється до загального бюджету.

Пропонується також:

1. Звернутися до органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, ЗМІ з пропозиціями розвернути широке обговорення на всіх рівнях проблем розвитку національної видобувної галузі, яка є основою соціально-економічного розквіту та незалежності України.

2. Звернутися до Верховної Ради провести низку парламентських слухань про подолання перешкод, що стримують пріоритети розвитку видобувної галузі.

3. Провести у 2012 році регіональні конференції в Львівській, Харківській, Сумській, Луганській та Івано-Франківських областях та АР Крим із розгляду піднятих питань.

4. Встановити постійний моніторинг нормативно-правових актів у надрокористуванні.

Генадій Рябцев

Оригінал публікації на блогах ubr.ua.

Коментарі залишайте ТУТ



головна | новини | публікації | журнал |про спілку | галерея | контакти
 
Київський завод бурової техніки Востокспецсервис НТП Бурова техніка Компания Регион Перший буровий портал OOO N.Stone
Rambler's Top100
© 2009, ВГО "Спілка буровиків України"
design by sadxaka
Логотип "Спілки буровиків України" капитальный ремонт квартир под ключ